У системі виховання дітей одне з найважливіших місць посідає мистецтво хореографії, яке ефективно впливає на всебічний і гармонійний розвиток особистості. Про естетичне значення танцю розмірковували ще давньогрецькі філософи й письменники - Платон, Аристотель, Плутарх, Лукіан, що склав цілий трактат « Про танець», який дійшов і до наших днів. Засобами танцювального мистецтва прищеплюється любов до всього красивого, витонченого. 

Серед різноманітних засобів формування особистості, що широко обговорюється у вітчизняній та зарубіжній науково – методичній літературі, важливе місце належить народному вихованню. «Чи дивно , що виховання, створене самим народом і побудоване на народних основах, має ту виховну силу, якої немає в найкращих системах, побудованих на абстрактних ідеях або запозичених в іншого народу».

Український народ належить до талановитих і творчих народів світу. У скарбниці його культурних надбань чільне місце займає фольклор. А саме народна творчість, в якій художнє відображення дійсності відбувається в словесно – музично – хореографічних формах колективної народної творчості, що виражають світогляд трудящих мас і нерозривно пов'язані з їхнім життям та побутом. Фольклор узагальнює багатовіковий людський досвід, є носієм і втіленням народної мудрості, народного світогляду, його ідеалів.

Позашкільна діяльність сьогодні розглядається як одна з головних ланок безперервної освіти в системі виховання всебічно розвиненої особистості, найповнішого розкриття її задатків і нахилів, створення умов для розвитку й підтримання талантів та обдарувань у галузі науки, техніки, мистецтва тощо. Забезпечення при цьому можливостей щодо вибору діяльності, до якої дитина проявляє зацікавленість, створює необхідні передумови для прояву її природних здібностей.